Ми зібрали в одне місце безліч кращих слів подяки вчителю у прозі, кожен зможе знайти для себе ті самі слова.
Любі наші педагоги, ось і прийшов той день, після якого ми вже не сядемо як зазвичай за наші парти, чи не відкриємо зошити і для нас не продзвенить дзвінок. Навіть якось не віриться. Адже 11 років – термін далеко немаленький. Насправді ж вони пронесли нібито за кілька хвилин. Всі ці роки ви провели разом з нами. І це навіть не дивлячись на те, що ми постійно пустували, нескінченно прогулювали, у нас часто змінювалося настрій і чого ми тільки не витворяли. Тому, прийміть наші слова подяки за те, що у вас, ніколи не виникало думки здатися, що ви завжди знали, з якого бокудо нас підійти. Ви навчили нас любити науку і допомогли визначитися з подальшим шляхом. Отримані від вас знання, стали справжнім фундаментом для всієї нашої подальшому житті. Ми ніколи не посміємо вас забути і як можна частіше буде заглядати в гості. Обіцяємо, ви будете нами пишатися!
Шановний колектив школи №10! Спасибі всім вам за те, що ми дорослішали в атмосфері доброти і позитиву. Ми щиро вдячні вам за те, що відвідувати школу було цікаво, приємно, спокійно і не страшно. За ваше милосердя і поблажливість до наших помилок – особлива подяка. Ми вас дуже поважаємо, любимо і сподіваємося, що і ви нас будете згадувати добрим словом. Бажаємо вам процвітання, успіхів у всіх починаннях, реалізації всіх планів і незламного здоров’я! Школі бажаємо, щоб її вчителі та учні пишалися один одним навіть через багато років після розставання!
Спасибі за те, що прищепили нам любов до книг!
Мій учитель – ви мій друг. Спасибі за те, що кожен день вчите нас чомусь новому та цікавому, допомагаєте і любите нас як своїх дітей.
Шановний ви наша людина! Минуло вже чимало років з тих пір, як ви почали навчати нас старанно писати, складати цифри, читати наші перші твори. Зараз же ми вже подорослішали, стали гарними, сильними, а найголовніше – розумними. Сьогодні особисто для нас буде звучати останній шкільний дзвінок, а після нас чекає увійти в двері дорослого самостійногожиття. Для кожного з нас вона складеться по-різному. Але одне ми знаємо точно – крокувати ми будемо з честю. Адже ви доклали для цього стільки старань. Ми не маємо права вас підвести. Найчастіше ви мало спали, бо перевіряли наші каракулі, приділяли менше уваги своїй сім’ї, щоб зайвий раз побути з нами, ділилися з нами своїм сердечним теплом, витрачали свої нервові клітини. І все заради того, щоб у нас була можливість стати гідними людьми. Зате сьогодні випускники кажуть вам спасибі, навіть за двійки, якими ви нас час від часу карали. Ми назавжди збережемо в наших спогадах то, що було вами зроблено.
