Ми зібрали в одне місце безліч слів подяки вчителю , кожен зможе знайти для себе ті самі слова.
Нехай негаразди обходять вас стороною, а на роботі на вашому обличчі завжди сяє усмішка!
На нашому випускному вечорі ми не можемо не згадати від незвичайно світле і добру людину – вчителя малювання. Ви навчили нас володіти пензлем, олівцями, бачити прекрасне навколо себе і намагатися зберегти його. На ваших уроках ми випробували стільки технік малювання, що тепер відчуваємо себе справжніми Ван Гогамі. Бажаємо вам, щоб удача йшла з вами рука об руку по життю, щоб посмішка завжди була променистою, щоб в очах не переставав виблискувати творчий вогник!
сьогодні хочетьсявисловити вам свою подяку за те, що ви стільки років даруєте нам світло знань! Бажаємо вам завжди залишатися таким прекрасним мудрим учителем і просто добрим і відкритою людиною! Нехай улюблена робота приносить вам не тільки радість, а й відмінний дохід!
З року в рік класний керівник вкладала в своїх підопічних максимум знань і умінь. Завдяки її праці сьогодні наші діти можуть вступити в кращі вузи країни. Не тільки це зробила (ім’я), вона зуміла правильно виховати учнів свого класу. А чого варті позакласні зустрічі, адже саме вони допомогли класу згуртуватися, і тепер учні не просто колишні однокласники – вони друзі. Спасибі за все. Нехай Ваша життя буде наповнена посмішками і щастям!
Дорогий вчитель, від чистого серця хочу сказати велике спасибі за Ваш безцінний працю і вірні старання, за Ваше добре серце і щирість душі, за Вашу наполегливу боротьбу з дрімучим лісом незнаний і за Ваш оптимізм. Ви допомагаєте не тільки дізнаватися щось нове і важливе, Ви вселяєте міцну віру і світлу надію, Ви завжди можете дати вірну пораду і підтримати добрим словом. Бажаю Вам довгих років успішної діяльності, благополуччя в житті і міцного здоров’я.
Ось і настав той довгоочікуваний для нас момент. Він віддається в нашому серці урочистій мелодією. Разом з тим, нам сумно і ми сповнені жалю. Ми залишаємо стіни рідної школи. Ці роки вже не повторяться і їх ніяк не повернути. У минулому залишаються прекрасні шкільні роки, коли нас прощали за наші вчинки, брали помилки; коли завжди намагалися зрозуміти і допомогти, вчили і підтримували. Для нас школа – це не тільки місце, де ми отримали знання. Це дійсно наш другий дім. Хоч це і банально звучить. А ви нам, наш дорогий учитель, стали практично як член сім’ї. Найчастіше ми не розуміли вас і збирали образи. Нерідко навіть самі ображали вас. Хочемо попросити за це вибачення. Тоді ми були ще дурними дітьми. Ви завжди були поруч. І не тільки для того, щоб навчити писати, рахувати і читати. Ви навчили нас набагато більшого – думати, замислюватися, відповідати за свої дії, аналізувати. Спасибі вам велике за це!
